Одне з найперших питань, які ставлять потенційні покупці власнику автомобіля – чи не був він «битий». Звісно, крім випадків, коли купують авто з американського аукціону, або коли про кузовні дефекти прямо зазначено в описі до пропозиції. А далі це теоретичне питання часто переходить в практичну площину – самостійно, чи за допомогою найнятих спеціалістів покупці перевіряють товщину лакофарбового покриття авто приладами-товщиномірами.
І може трапитися так, що на котромусь елементі «небитої» автівки буде виявлено значно більший шар фарби, ніж на всіх інших. Тож виходить, що машина таки бувала в ДТП, й не варта уваги?
Звісно, складно усі можливі ситуації звести до єдиного стандарту, проте купуючи автомобіль з пробігом слід навчитися відрізняти де справді «биток», а де цілком нормальне авто, з незначними, так би мовити, косметичними підфарбовуваннями. Яких боятися не варто, проте слід придивитися, чи якісно виконані такі локальні ремонти лакофарбового покриття.
Під час експлуатації автомобілі можуть отримувати певні незначні пошкодження покриття кузова. Наприклад – дрібні сколи на передньому бампері та капоті від камінців, що підіймаються у повітря машинами, котрі рухаються попереду. З часом таких дріб’язків може ставати все більше й більше, й виникає потреба перефарбувати того ж капота, аби повернути йому попередній блискучий вигляд.
Буває, що трапляються дрібні пошкодження через необережність водія – можна зачепити гаражні ворота або лавку у дворі. Або залишити кілька подряпин проїхавши вузькою сільською дорогою, де по обидва боки ростуть густі й жорсткі кущі. Навіть якщо ви суперуважний водій чи водійка, на стоянці біля супермаркету хтось менш уважний (за час вашої відсутності) може дряпнути вашу автівку возиком для
Читать на auto.ria.com