Українськими дорогами щодня «намотують» тисячі кілометрів найрізноманітніші автомобілі. Від компактних сіті-карів до багатотонних «фур», від бюджетних й немолодих «Таврій» до преміальних позашляховиків чи седанів найновіших генерацій ціною кілька сотень тисяч доларів за кожен. Копошаться у міському трафіку діловиті електричні «Ліфи», чиї водії сердито поглядають на жовті «маршрутки», які будь-якої миті готові випустити хмару чорного диму, рушаючи від зупинки, щоб перетнути три смуги одночасно.
Уся ця автомобільна метушня здебільшого створюється, так би мовити, утилітарними машинами – не надто молодими, не надто дорогими, часто й не надто показними. Бо й буденність у більшості така: дім, школа чи садок, робота, далі – не забути дітей завезти на гуртки, магазин, забрати дітей, ще раз в магазин (бо щойно прийшло повідомлення у котрийсь з месенджерів, що треба ще кілька позицій до вечері), і фініш на стоянці чи у гаражі. Наступний день – дім, узяти машину… Далі – все за тим же відомим маршрутом.
Час від часу у цьому автомобільному вулику з’являються дещо інші, не схожі на більшість автомобілі – з яскравим дизайном, спортивним характером та впевненим звуком мотора. Купе, призначені для одного чи двох. Спеціально позбавлені практичності, притаманної мінівенам чи універсалам, економності щодо пального, якою можуть похвалитися деякі компактні хетчбеки, та простору на задньому дивані (якщо такий взагалі є), котрим можуть похвалитися сімейні седани.
Зате у них є харизма, керувати ними – саме задоволення, драйв та динаміка вмить проженуть усі думки про скромний об’єм багажника, а погляди перехожих (та, звісно, інших водіїв, які слідують по щойно згаданому щоденному маршруту), що затримуються на вашій «купешці», щоразу
Читать на auto.ria.com