Більшість автомобілістів поділяють моторні оливи на три класи: синтетичні, напівсинтетичні та мінеральні. Більш просунуті знають, що синтетичні найчастіше зустрічаються на таких основах як: поліальфаолефінова (ПАО) та гідрокрекінгова (НС). Обидві ці основи мають як свої мінуси, так і недоліки. У цій статті ми спробуємо розібратися в них, і з’ясувати, чи існує оптимальна моторна олива.
Усі переваги ПАО-синтетичних олив, їх ще називають повністю синтетичними, походять саме з принципу їх виробництва. Справа в тому, що їх саме синтезують. Тобто виробляють шляхом синтезу. Процес виробництва поліальфаолефінових (ПАО-синтетичних) моторних олив починається з полімеризації альфаолефінів, яка є хімічною реакцією, в результаті якої альфаолефіни об’єднуються у більші молекули. Потім отримані поліальфаолефіни можуть бути дистильовані або очищені, щоб видалити будь-які домішки або небажані сполуки. Очищені поліальфаолефіни стають основою синтезу синтетичних олив.
Далі, до поліальфаолефінів можуть бути додані різні присадки, такі як антиокислювачі, протизносні добавки та інші компоненти, щоб створити кінцеву синтетичну моторну оливу певного класу та в’язкості.
Таким чином, процес виробництва ПАО-синтетичних олив є серією складних хімічних і технологічних етапів, що забезпечують високу якість і надійність кінцевого продукту. В результаті такого підходу до їх виробництва, ПАО оливи здатні витримувати величезні навантаження та високі обороти. Вони залишаються стабільними протягом довгого часу і добре переносять термічні навантаження. Однак у таких олив є й недоліки. Одним із них є низька розчинність присадок. Для усунення цього недоліку виробники частково додають мінеральну основу, яка краще поєднується з присадками.
Ще одним недоліком ПАО
Читать на autocentre.ua