Динаміка українського авторинку. Тиждень тридцять дев’ятий

auto.ria.com:

Найпростіший, найзручніший та найдешевший спосіб заряджати електромобіль – від побутової розетки. Однак він має два істотних обмеження: цю розетку треба мати, в гаражі чи приватному будинку, мешканцям багатоповерхівок з цим значно складніше. І ще це не надто швидке поповнення запасу ходу – за ніч варто розраховувати на отримання близько 100 кілометрів пробігу. Коли ж треба більше, або швидше, чи для поїздки на відстань довшу, ніж дозволяє електромобіль на одному заряді акумулятора, тоді доводиться користуватись електрозарядними станціями (ЕЗС) з публічним доступом.

Безплатні ЕЗС в природі бувають, але здебільшого вони орієнтовані на клієнтів певного закладу, наприклад – ресторану чи готелю. Коли ж потрібна просто зарядка, залишаються лише платні ЕЗС. Однак вони мають і свої переваги – значно вища потужність, ніж в побутовій розетці, що дозволяє швидко поповнити запас електрики в батареї. Звісно, аби автомобіль підтримував котрийсь зі стандартів швидкого заряджання.

Аналітики видання Autoconsulting.ua дослідили ціни на популярних українських мережевих ЕЗС, й поділилися ще деякими спостереженнями. Наприклад – власникові електромобіля в Україні потрібно мати кілька мобільних додатків, щоб користуватися різними ЕЗС, при чому зазвичай ці додатки потребують внесення певного депозиту, від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Ці гроші пізніше будуть «списуватися» при користуванні ЕЗС. Також слід звертати увагу не лише на ціну за один кіловат, відданий у ваш акумулятор, а ще й на тариф за паркування, який подекуди може додаватися до ціни електрики. Залишати надовго авто, під’єднане до ЕЗС з окремою погодинною оплатою «за простій» не варто – ці гроші будуть витрачені лише на оплату паркування, а не для поповнення запасу ходу.