Щоб пальне у бензоколонці було якісним, хтось має слідкувати за його кондиціями. Контролюючих організацій в Україні достатньо, але на першій лінії у боротьбі за якість мають стояти самі АЗС – принаймні, ті з них, що зацікавлені у збереженні постійного кола клієнтів. Але чи завжди це реально?
Для споживача насправді дуже важливий контроль якості пального, який здійснює сама АЗС або адміністрація мережі. Оскільки, якщо на підприємстві немає внутрішньої дисципліни, то ніякі зовнішні органи ладу в мережі не наведуть.
На жаль, далеко не всі заправні станції мають змогу щоденно перевіряти якість пального у своїх цистернах за усіма параметрами. Навіть потужні мережі нафтотрейдерів часто змушені обходитися мобільними лабораторіями на шасі фургонів.
Ці пересувні пункти контролю хороші своєю оперативністю, що важливо для великих підприємств. Але повноцінного, та ще й юридично визнаного аналізу вони провести не здатні. Тому що укомплектовані спрощеним обладнанням, яке добре пристосоване до вібрацій та струсів, але обмежене у функціональності.
Проте, у кількох лідерів ринку є повноцінні акредитовані лабораторії, розміщені при штаб-квартирах мереж. Наприклад, усі автозаправні комплекси Socar обслуговує власна лабораторія, акредитована за усіма стандартами. У такій пальне перевіряється за повним списком параметрів, зокрема:
Як здійснюється контроль
Можливості лабораторії – це добре, але яку частину АЗС мережі вона охоплює своїм контролем? Системи контролю якості багато у чому стандартизовані, але даються взнаки і особливості мереж.
Так, у нафтотрейдерів із сотнями заправок по всій країні, у тому числі з фактично чужими станціями, працюючими під прапорами бренду, велику роль грають мобільні лабораторії. Вони здійснюють експрес-аналіз,
Читать на autocentre.ua