2 жовтня 1998 року в Європі стартував продаж інноваційного субкомпактного автомобіля марки Smart. Машина була дітищем спільного підприємства Micro Compact Car AG (MCC), створеним між Daimler-Benz (51%) та швейцарським виробником годинників Swatch - компанією SMH (49%). Штаб-квартира розмістилася у Швейцарії, у місті Біле/Б'єні. Назва Smart була абревіатурою від «S*watch», «M*ercedes» та «Art».
Для виробництва мікрокара збудували новий завод Smartville у французькому місті Амбах. На його відкритті 27 жовтня 1997 року стрічку перерізали президент Франції Жак Ширак та канцлер Німеччини Гельмут Коль.
Завод відкрили, а от серійний випуск машин та їх реалізацію довелося відкласти майже на рік. Ходові випробування показали недостатню стійкість автомобіля. Новий головний конструктор Герхард Фріц, який змінив свого колегу Йоганна Томфорде, вніс ряд важливих змін. Було знижено центр ваги, розширено колію, посилено підвіску, додано баласт у передню частину. Все це дозволило Smart краще тримати дорогу, а також вдало пройти так званий «лосиний тест».
Відзначимо, що Smart одержали новаторську конструкцію. В основі двомісного кузова було покладено сталеву капсулу безпеки Tridion, на яку навішувалися склопластикові панелі. Двигун розташовувався ззаду, під підлогою. Радіатор перебував спереду. Довжина автомобіля становила лише 2,5 м, що дозволяло паркуватися перпендикулярно до тротуару.
Привід на задні колеса передавався через триступеневу автоматизовану механічну коробку передач. Двигуни були трициліндрові: бензинові робочим об'ємом 599 см куб. (Пізніше 699 см куб.), потужністю 51 та 61 к.с., а також 799-кубовий дизель у 41 «конячку».
Спочатку автомобілі Smart першого покоління пропонувалися за назвою City Coupe, а згодом - як Fortwo. А ось
Читать на news.infocar.ua