Петр Олещук: Кто выиграл в мире от победы Эрдогана? — Блоги | OBOZREVATEL

obozrevatel.com:

Сегодня (3 июня – Ред.) состоялась инаугурация Эрдогана, и это повод вспомнить некоторые спекуляции, которые в последнее время встречал в СМИ (преимущественно – западных). Опираясь на предвыборную риторику кандидатов, они почему-то считали, что переизбрание Эрдогана – это огромный "плюс" для путина. Хотя на самом деле мы все понимаем, что единственный, для кого это плюс – это сам Эрдоган.

Все остальные будут получать "плюсы" по ситуации.Далее текст на языке оригинала.Зрозуміло, що перед другим туром виборів обидва кандидати мають максимально мобілізувати виборців. Робиться це за рахунок "контрасту" – протиставлення себе опонентові. Якщо один робить "прозахідні" заяви, опираючись на "прозахідний" електорат, то другий буде робити "антизахідні" заяви, для мобілізації "антизахідного" електорату.

Це просто абетка політтехнологій.Чи варто на це особливо зважати? Можливо, але не дуже. Ердоган залишається Ердоганом. Що це означає на практиці для нас?Якщо вести мову про "партнерство з путіним", то воно буде тривати, але зараз умови складаються так, що саме путін буде у цих відносинах "молодшим партнером".

Чому? Бо сатрший партнер – це той, хто задає умови партнерства. І зараз умови задає зовсім не путін, але відмовитися від партнерства він не може, бо для нього Туреччина – ще одна "хвіртка" у Європу. Тому буде і "дармовий" газ, і інші грошові проекти, від яких Ердоган відмовлятися не буде, запевняючи публічно у "вічному партнерстві", яке, щоправда, буде кремлю обходитися все дорожче.На цьому тлі буде багато заяв від Ердогана про "переговори".

Зараз про ці "переговори" говорять усі – від Папи і до лідерів африканських держав, але для Ердогана це питання більш важливе. Він претендує на статус "посередника". Цей статус для нього